Сьгодні була у лікаря і з нею у мене відбулась трохи дивна розмова. Я гадала, що психологія не входить у профіль цього лікаря, але всеж ця розмова була і відкрила мені очі на деякі речі. Вона дала мені зрозуміти, що спілкуватись з тими людьми, яких я ненавиджу ( такі, Як виявилось у моєму житті є, і першою, про кого я подумала, Коли мені залади питання « є такі люди, Яких ти терпіти не можеш, не навидиш?» була Яна Сонце.....) лікар мені пояснила, що нема у нашому світі поганих людей, люди не діляться на поганих та хороших, і не існує такого поняття, що + та – притягаються. Просто річ у тім що нема саме того – та того +...люди просто такі. Вони не пагані. Ми не можемо сказати, що хтось паганий, він просто такий. Я така, Сонце така, він такий і т.д. просто треба навчитися сприймати кожного. Треба навчитися сприймати всіх. І в той момент я зрозуміла, що повинна сприймати всіх. Але коли прийшла додому, то подумала, що Сонце я сприймати і близько не хочу. Тому просто внесла коректив у все те, що мені сказав лікар: я просто не буду навіть думати про тих, кого не сприймаю; таких людей, яких я не сприймаю, просто не існує, я сприймаю всіх, а кого не сприймаю, того просто не знаю, і не збираюсь пізнавати. Навіть якщо це необхідна мені у життті людина; якщо я один раз вирішила цю людину не сприймати, то гадаю, що буде марно, якщо мені кожні 5 хвилин будуть розповідати яка вона чудова і що я маю з нею спілкуватись...для мене просто не існує цієї людини....